Першим навчальним закладом у селі була церковно-парафіяльна трикласна школа, збудована 1897 року на кошти, зібрані жителями села. Учителями церковно-приходської школи були попи, яких часто заміняли диякони, або напів грамотні дячки. Навчання, як правило, тривало в основному взимку та пізньою осінню, коли майже всі роботи в полі було закінчено. В той час в школі навчалися лише хлопчики. Дівчатка допомагали мамам прясти, тішити менших братиків і сестричок, поратись по господарству.
    Основними предметами, які вивчали в церковно-приходській школі, були псалтир, часослов, молитвенник, богослужіння, закон божий, співи, початкова арифметика. Уроки були одноманітними. Учень, наслідуючи дячка, звучним голосом читав молитви. Учні заучували слова напам’ять, не розуміючи їх по змісту.
    Школа не приваблювала своєю красою. Стіни були сірі й пусті. Парти старі, подряпані. Над дошкою прикріплений портрет царя з нерозумним тупим поглядом. В суботу і в неділю дяк водив учнів до церкви і слідкував за їх поведінкою протягом всієї служби. Навчання і виховання в такій школі було паличне. Дисципліна і успішність підтримувалась побоями та карцером (так називалась темна кімната, куди закривали школярів за провину). На уроках арифметики учні підраховували прибутки, бариші купця. Купець змішував цукерки двох сортів, борошно різних гатунків, а учні повинні врахувати махінації мошенників і підрахувати їх прибутки. Такий характер виховання викликав протест з боку учнів.
    В 1912 році в церковно-приходській школі села Гланишева в усіх трьох класах навчалося 40 учнів, яких вчив один вчитель. В жовтні 1917 року всі церковно-приходські школи були закриті. Трудовий народ, що взяв владу в свої руки, не міг миритися з безграмотністю. Після революції в селі Гланишеві була відкрита початкова школа з чотирма класами. Приміщення старої школи стало тісним і довелося взяти під школу приміщення медпункту.
    Першим завідуюим початковою школою був Федір Григорович Харченко, родом із села В’юнище. В школі різко збільшилась кількість дітей та вчителів. За шкільні парти поряд з хлопчиками сіли дівчатка. Змінилась методика навчання та виховання. В навчальному плані з’явились такі предмети: природознавство, історія, фізика, хімія і інші, які давали знання про закони розвитку природи, суспільства. В 1918 році в початковій школі налічувалось 87 учнів.
   

 У 30-х роках школа давала семирічну освіту. Під час окупації села німецько-фашистськими загарбниками, школа функціонувала не регулярно. Свою діяльність вона відновила восени 1943 року після звільнення радянськими військами.
    Ще перед війною, у 1938 році був сформований п’ятий клас. У 1939 році - випуск п’ятого класу, у 1940 році - шостого, у 1941 році - знову випущений п’ятий клас і лише в кінці грудня 1943 року, коли німці залишили село, навчання в Гланишівській школі продовжилось, і у 1945 році був перший випуск сьомого класу.
    В 1949 році семирічна школа була перетворена в середню. В Гланишівську середню школу ходили діти з сіл Вовчків, Гайшин, Козлів, Велика Каратуль.
    Після війни дітей по класах було дуже багато, особливо так званих "переростків". Всі прагнули до знань.
    В 1950 році директором школи призначений Канавець Сава Прохорович. Його життєвим кредо стало: "У школі моєї мрії будуть створені максимально сприятливі умови для розвитку особистості і росту життєздатності кожної дитини." Ось як згадує про ті часи Сава Прохорович: "В 1950 році я був призначений директором Гланишівської середньої школи. Вже існував 9 клас. Умови навчання були тяжкі. Набираємо 8 клас. Диву дивуєшся - такі труднощі, а до нас несуть документи учні з Вовчкова, Гайшина, Великої Каратулі, Козлова. Парт не вистачає. Виготовляємо парти в колгоспній майстерні (за кожною розміщується по 4 учні). Виникає ще й інша проблема - мале приміщення. Не вистачає класних кімнат навіть для навчання у дві зміни. Як бути? Мене обрали секретарем партійної організації колгоспу. Головою колгоспу працював Коваленко А.Н., головою сільської ради - Бойко П.І. Приходжу до них і викладаю свою біду. Добрі люди зрозуміли мене і погодились віддати дві кімнати контори під класи. Вчились діти у дві зміни. Малі діти бояться ходити по темному, а старших не можна пускати у другу зміну, бо багато з інших сіл. Ввечері учителі групували учнів і розводили по домівках. Та на цьому не закінчувались проблеми, а все виникали нові й нові: освітлення, не вистачає підручників, допомога сиротам." Постало питання про будівництво нової школи.
    В селі жила і працювала Герой Соціалістичної Праці Олена Семенівна Хобта. До неї часто приїздив М.С. Хрущов. Не довго думаючи, звертається молодий директор до Хобти за допомогою. "Я звернувся до неї: "Олено Семенівно, чи не можете допомогти Ви нам у тому, щоб побудувати школу в селі?" Проста, пряма, відверта у розмові жінка, відразу погодилась.
    1 вересня 1956 року нова школа вперше відчинила свої двері і діти з радістю зайшли в класи. їх радувало все: великі світлі класи, великі вікна, свіжопофарбовані двері, підлога. Заняття проводились в одну зміну. Було відкрито інтернат для учнів з інших сіл. Гроші на будівництво були виділені державою. Тут діти жили і харчувались. В цьому приміщенні школа функціонує і до нині.
    З 1950 року і до нинішнього часу директорами школи працювали:

1. Канавець Сава Прохорович;
2. Довгий Григорій Кирилович;
3. Спіжовий Кость Іванович;
4. Девко Федір Васильович;
5. Спіжовий Кость Іванович;
6. Тарасенко Олександра Олександрівна;
7. Піковий Микола Леонтійович;
8. Македон Галина Михайлівна;
9. Маринчук Віктор Олександрович;
10. Ю.Козій Василь Васильович;
11. Лисенко Валентин Миколайович.

    З 2001 року й по сьогоднішній час на посаді директора школи працює Лисенко Валентин Миколайович. До свого 50-ти річчя школа помолодшала: було зроблено капітальний ремонт даху, відремонтовано класні кімнати, спортивну залу, обладнано комп'ютерний клас.
    1 вересня 2008 року школа була реорганізована в навчально-виховне об'єднання "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - ДНЗ". Проведено реконструкцію частини приміщення школи, створено належні побутові умови для гармонійного розвитку, навчання та відпочинку дошкільнят.
    У 2009-2010 навчальному році в школі навчається 65 учнів, різновікрва група дитячого садка налічує 17 дітей.
    Якісну освіту і виховання забезпечує педагогічний колектив, який складається з 20 педагогів з вищою освітою, з них два вчителі-методисти, чотири старші вчителі, один відмінник освіти Україи, 14 - вищої кваліфікаційної категорії, 6 учителів - випускники рідної школи.

   Найперший дошкільний заклад (ясла) села Гланишів було розміщено на куркульському дворищі Лазунківни. У 1913 році їх сім'ю розкуркулили та вивезли з села, а приміщення хати здали під ясла. В хаті було чотири кімнати, а кухня (будка), де готували їжу була окремо. Продукти брали у колгоспі, варили борщ, картоплю, різні каші. Топили соломою, дровами, сирою лозою, копаним торфом. Спали діти на розкладушках. При садку працювала акушерка Кондратенко Марія Ісаківна (нині жива), вихователькою була Андріяш Надія, нянею - Авраменко Ольга Федорівна, їсти варила Савчук Ганна.
    Біля хати була копанка, обсаджена вербами, де гуляли діти. Дітей відвідувало ясла багато. Під час війни ясла розігнали.
    Ясла відкрилася після війни, приблизно в 1946 році. Це була дерев"яна хата, яка ділилася на кухню й залу. У цій залі діти гуляли і спали. Ясла працювали тільки влітку. Завідувала яслами Шостак Дар’я Іванівна, яка не мала педагогічної освіти. Вихователями працювали учні школи, які перебували на канікулах. В ці ясла приводили тих дітей, яких не було на кого залишити вдома. Це діти від 1 до 5 років. Працювали ясла до 1956 року. Потім ясла закрили.
    В 1960 році почали будівництво нового садка. І тільки завдяки директору радгоспу Шукалу Олександру Перфировичу в 1962 році, було відкрито в селі Гланишеві дитячий садок. Його очолила дружина Олександра Перфировича -Шалашинська Галина Петрівна.
     Відвідували тоді дитячий садок 130 дітей. Була ясельна група, група дітей від 2 до 4 років, дошкільна група і підготовча група.
    Підготовчу групу виховувала молода, енергійна, любляча дітей дівчина Щока (Курило) Катерина Григорівна, яка приїхала працювати в село. Це була єдина вихователька, яка мала педагогічну освіту.
    Група була змішана, діти віком від 3 до 7 років. Дітей в групі в зимовий час було 40 чоловік, а в літній час - 50 і більше. Перші роки в групі працювала одна вихователька з ранку і до вечора. Нянею працювала Ніна Подоляк. Літератури, як художньої, так і методичної не було.
    Меблі не відповідали вимогам дитячого садка. Стояли три довгі столи, а біля них такої самої довжини лавочки. Заняття за ними проводити було неможливо. Посібників для занять не було ніяких.
    Дирекція радгоспу прислухалася до потреб і вимог дитячого садка і забезпечувала всім необхідним. І тому за короткий час садок став одним з кращих у районі. Вже в 1972 році в Гланишеві проходив обласний семінар дошкільних закладів.
    Дитячий садок працював до 1987 року, а потім його було закрито. Дітей перевели до нового дитячого садка, який був збудований у 1986 році.
    За час існування дитячих садків завідуючими працювали:

     Шалашинська Галина Петрівна;      Бобик Людмила Миколаївна;      Баран Катерина Панасівна;      Олексенко Тетяна Іванівна;      Бобик Людмила Миколаївна;      Кириченко Наталія Іванівна;      Борисенко Наталія Василівна.     1 вересня 2008 року дошкільний навчальний заклад був реорганізований в навчально-виховне об'єднання "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - ДНЗ". Проведено реконструкцію частини приміщення школи, створено належні побутові умови для гармонійного розвитку, навчання та відпочинку дошкільнят.
    У 2009-2010 навчальному році в школі навчається 65 учнів, різновікрва група дитячого садка налічує 17 дітей.
    На посаді директора навчально-виховного об'єднання працює Лисенко Валентин Миколайович. Посаду вихователя займає Кутова Віра Іванівна - вихователь вищої кваліфікаційної категорії. Помічником вихователя працює Подоляк Лідія Миколаївна.

    У 2014-2015 навчальному році в школі навчається 45 учнів, різновікрва група дитячого садка налічує 19 дітей.

    На посаді директора навчально-виховного об'єднання працює Лисенко Валентин Миколайович. Посаду вихователя займає Хобта Оксана Володимирівна - вихователь другої кваліфікаційної категорії. Помічником вихователя працює Подоляк Лідія Миколаївна.